Українські народні пісні

ОЙ МІЙ МИЛИЙ ЗАБОЛІВ (КИСІЛЬ)
Українська народна пісня

Ой мій милий заболів,
Киселечку захотів.
Ой і рано-ранесенько,
Киселечку захотів.
А як я то, молода,
Нелінивая була,
Ой як пішла по селу
Добувати киселю.
Не добула киселю,
Та купила овса.

Приспів:

— Цить, милий, не вмирай,
Киселечку дожидай!
Не вмирай, де вмирай,
Ти надьожа моя!
Дожидай, дожидай,
Радость дорога моя!

І забрала овес
У запаску увесь. *
Та принесла той овес
Та додому увесь.

Ой посипала овес
На холодній печі.

Ох і сох той овес
Руський місяць увесь.

І забрала той овес
У запаску увесь.

Та пішла по селу
Добувати жорнів.

Не добула кам’яних,
Та й добула луб’яних.

Ізмолола той овес
На мучицю увесь.

Учинила кисіль
На шістнадцять неділь.

Учинила кисіль
У безодній діжі.

Уже кисіль кисне,
З милого дух тисне.

Ой як ішла по селу
Добувати сита.

Не добула сита,
Та добула борони.

Процідила вранці
На чотири пальці.

Приставила до печі,
Уже милий без речі.

Приспів.

А вже кисіль клекотить,
З милого дух виходить.

Приспів.

Поки кисіль ізкипів,
Уже милий одубів.

Якби дома була,
То я б вмерти не дала.

Я казала зранку:
— Бери, милий, дранку.

Тебе чорт же напер,
Та й у добрі — умер.

Якби була упала,
То б я й тую зняла.

Завантажте ноти до пісні «ОЙ МІЙ МИЛИЙ ЗАБОЛІВ (КИСІЛЬ)» чи прослухайте аудіо:

ОЙ МІЙ МИЛИЙ ЗАБОЛІВ (КИСІЛЬ) — ноти
ОЙ МІЙ МИЛИЙ ЗАБОЛІВ (КИСІЛЬ) — ноти — українська народна пісня

Походження та примітки

* Перед приспівом весь час повторюється «Ой і рано-ранесенько» з попереднім рядком, наприклад: «Ой і рано-ранесенько, у запаску увесь».

ОЙ МІЙ МИЛИЙ ЗАБОЛІВ (КИСІЛЬ). А.

Запис. М. Лисенко, О. Русов та П. Чубинський від кобзаря О. Вересая.

«Записки юго-западного отд. имп. русского географического общества»., I, К., 1874, сторінки 45—49.

Передрук

  • Ф. Колесса, Укр. усна словесність
  • «Давній український гумор і сатира. Упорядкування, вступна стаття і примітки Л. Є. Махновця», К., 1959, сторінки 401—404.

У деяких інших (коротших) варіантах приспів має форму: «Цить, милий, не вмирай, киселику дожидай!», другий приспів — «Ой рано-ранесенько» — взагалі відсутній. Пісня закінчується рядком: «А вже милий одубів», після якого кобзар під відповідний жест проказує: «Туди йому й дорога» (див. цей варіант: Центральний державний історичний архів., ф. 688, спр. 377).

Варіанти

  • «Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край, снаряженной императорским Географическим обществом. Юго-западный отдел. Материалы и исследования, собранные д. чл. П. Чубинским», т. III, СПб., 1872; т. V, СПб., 1874, V, сторінка 1149, ч. 141,
  • «Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край, снаряженной императорским Географическим обществом. Юго-западный отдел. Материалы и исследования, собранные д. чл. П. Чубинским», т. III, СПб., 1872; т. V, СПб., 1874, V, сторінка 1182, ч. 240
  • Відділ фондів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського Академії наук УРСР, фонд 28—3, одиниця зберігання 580, арк. 142
  • Відділ фондів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського Академії наук УРСР, фонд 28—3, одиниця зберігання 49, арк. 96—97
  • Відділ фондів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського Академії наук УРСР, фонд 29—3, одиниця зберігання 250, арк. 18—21 (Тернопільщина, 1904)
  • К. Квітка, Українські народні мелодії. — «Етнографічний збірник», II, К., 1922, сторінка 204, ч. 200 (мелодія)
  • «Галицько-руські народні пісні з мелодіями. Зібрав у селі Ходовичах Іван Колесса. — «Етнографічний збірник», т. XI, Львів, 1901, сторінка 77, ч. 10 (мелодія).

Джерело

Тематичні розділи

  • Жартівливі пісні
  • Родинно-побутові пісні
  • Сімейне життя. Вади чоловіків і жінок
  • Недоладне подружжя

ОЙ МІЙ МИЛИЙ ЗАБОЛІВ (КИСІЛЬ)
Українська народна пісня

Ой мій милий заболів,
Киселику захотів.

Приспів:

Ой і рано-ранесенько,
Киселику захотів.

А я, молоденька,
Не лінивая була:

Устала раненько,
Умилась біленько,

Приспів:

Ох рано-ранесенько,
Умилась біленько.

Набрала водиці,
Помила й очиці

Да й побігла по селу
Добувати киселю.
Не добула киселю,
Да добула овса,
Да добула овса,
Да три зерняти.
Поплатила зернятко
По три денежки.
А за той же овес
Десять денежок за ввесь.
Да забрала той овес
У запасочку увесь,
Да принесла той овес
Да додомоньку увесь.
І зсипала той овес
На холодную піч.
Ох і сох той овес
Руський місяць увесь.

Приспів:

— Стій, милий, не вмирай,
Киселику дожидай!

Да й побігла по селу
Добувати ступи.
Не добула ступи,
Да добула жорен,
Не добула кам’яних,
Да добула луб’яних.
Да й змолола той овес
На мучицю увесь,
Да забрала ту муку
У запасочку усю.

Приспів.

На порозі учиняла,
З помийниці воду брала,
З помийниці воду брала
Да кисіль учиняла.
Учинила той кисіль
У безодній діжі.

Приспів.

Ох і кис той кисіль
Чотирнадцять неділь.

Приспів.

Що кисіль той кисне,
З милого дух тисне.

Приспів.

Ще пошла до Тита
Добувати сита.
Не добула сита,
Да добула борони,
А в середу вранці
Цідила крізь пальці.

Приспів.

Усипала той кисіль
У безодній горшок.
Поставила той кисіль
На холодному жару,
У бездонному горшку.
Ох кипів той кисіль
Вісімнадцять неділь.

Приспів.

Покіль кисіль іскипів,
Дак і милий одубів.
Що кисіль під лавку,
Милого на лавку.
Я казала зранку:
— Надінь, старий, дранку,
Його чорт як напер,
Дак і в добрій умер.
Бідна моя голова,
Що я дома не була!
Якби я дома була,
Я б і дранку зняла,
Я б і дранку зняла,
Йому вмирать не дала.
Покіль люди огледіли,
Половину кішки з’їли.

Українська народна пісня ОЙ МІЙ МИЛИЙ ЗАБОЛІВ (КИСІЛЬ) — ноти
ОЙ МІЙ МИЛИЙ ЗАБОЛІВ (КИСІЛЬ) — ноти — українська народна пісня

Походження та примітки

ОЙ МІЙ МИЛИЙ ЗАБОЛІВ. Б.

Запис. І. Новицький.

«Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край, снаряженной императорским Географическим обществом. Юго-западный отдел. Материалы и исследования, собранные д. чл. П. Чубинским», т. III, СПб., 1872; т. V, СПб., 1874, V, сторінки 1182—1183.

У майже тотожному варіанті кобзаря Мих. Кравченка, записаному від нього 1912 р. А. Боцулою, є своя кінцівка, що йде відразу після слів «То б я й тую зняла»:

Яцьку мій, Яцьку мій,
Яцьку мій вірний,
Як любив той кисіль
Тяжко, без міри.
Яцьку вічная пам’ять,
А нам многія літа!

(Відділ фондів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського Академії наук УРСР, фонд 14—3, одиниця зберігання 256, сторінка 4).

Варіанти

  • «Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край, снаряженной императорским Географическим обществом. Юго-западный отдел. Материалы и исследования, собранные д. чл. П. Чубинским», т. III, СПб., 1872; т. V, СПб., 1874, V, сторінка 1149, ч. 141,
  • «Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край, снаряженной императорским Географическим обществом. Юго-западный отдел. Материалы и исследования, собранные д. чл. П. Чубинским», т. III, СПб., 1872; т. V, СПб., 1874, V, сторінка 1182, ч. 240
  • Відділ фондів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського Академії наук УРСР, фонд 28—3, одиниця зберігання 580, арк. 142
  • Відділ фондів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського Академії наук УРСР, фонд 28—3, одиниця зберігання 49, арк. 96—97
  • Відділ фондів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського Академії наук УРСР, фонд 29—3, одиниця зберігання 250, арк. 18—21 (Тернопільщина, 1904)
  • К. Квітка, Українські народні мелодії. — «Етнографічний збірник», II, К., 1922, сторінка 204, ч. 200 (мелодія)
  • «Галицько-руські народні пісні з мелодіями. Зібрав у селі Ходовичах Іван Колесса. — «Етнографічний збірник», т. XI, Львів, 1901, сторінка 77, ч. 10 (мелодія).

Джерело

Тематичні розділи

  • Жартівливі пісні
  • Родинно-побутові пісні
  • Сімейне життя. Вади чоловіків і жінок
  • Недоладне подружжя

ОЙ МІЙ МИЛИЙ ЗАБОЛІВ (КИСІЛЬ)
Українська народна пісня

Ой мій милий заболів,
Киселику захотів.
А я, молода, не лінива
була

Та й побігла по селу
Добувати киселю.
Не добула киселю,
А добула вівса.
Забрала той овес
У запаску увесь.
Принесла той овес
Додому увесь
І зсипала той овес
На холодній печі.
Ой сох той овес
Цілий місяць увесь.
— Постій, милий, не
вмирай,
Киселику дожидай.
Та й побігла по селу
Добувати жорна.
Не добула кам’яних,
Та добула луб’яних.
Зібрала той овес
Із печі увесь;
Помолола той овес
На мукицю увесь.
Учинила той кисіль
На шістнадцять неділь.
Учинила кисіль
У безодній діжі,
Ой рано-ранесенько,
У безодній діжі.
Уже кисіль кисне,
А з милого й дух тисне.
Ой кис той кисіль
Цілих двадцять неділь.
Через двадцять неділь •

Пора цідить кисіль.
Побігла по селу
Добувати сита,
Не добула сита,
А добула борони.
Процідила той кисіль
Крізь чотири пальці,
Крізь чотири пальці
На борону вранці.

— Постій, милий, не вмирай,
Киселику дожидай.
Лежить милий на печі,
Нема в нього й речі.
Уже кисіль клекотить,
А з милого й дух летить.
Поки кисіль закипів,
Та вже й милий одубів.

— Чоловіче Марку,
Чом ти не вмер зранку?
Я б наділа тобі
Сорочечку-дранку.
Тепер тебе біс попер,
Що ти в добрій помер.
Якби була знала,
Була б же я зняла.

І вмер — не тужила,
І на лаву положила.
І не буду я тужити,
Нехай старий лежить.
Ножем зуби розняла
І киселику дала:

— Їж, милий, наїдайсь
Та й на той світ одправляйсь.
На гарбуз продзвонила
Та й до ями проводила.

Коло ями я стояла —
На чотирьох я моргала,
А од ями я йшла —
Та ще й п’ятого знайшла.
Морков’ю просвітила,
А стрюками прокадила,
Редькою поминала,
Бо таке я й життя мала.

— Яцьку мій, Яцьку,
Яцьку мій вірний,
Ой як любив ти кисіль
Тяжко без міри,
А кисілю не діждав —
Богу душу віддав.
Яцькові вічна пам’ять
А на многії літа.

Походження та примітки

ОЙ МІЙ МИЛИЙ ЗАБОЛІВ (КИСІЛЬ). В.

Запис. 1955 р. від кобзаря П. І. Гузя з с. Лютенька Гадяцького району Полтавської області.

Відділ фондів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського Академії наук УРСР, фонд 14—5, одиниця зберігання 183, арк. 116—118.

Варіанти

  • «Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край, снаряженной императорским Географическим обществом. Юго-западный отдел. Материалы и исследования, собранные д. чл. П. Чубинским», т. III, СПб., 1872; т. V, СПб., 1874, V, сторінка 1149, ч. 141,
  • «Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край, снаряженной императорским Географическим обществом. Юго-западный отдел. Материалы и исследования, собранные д. чл. П. Чубинским», т. III, СПб., 1872; т. V, СПб., 1874, V, сторінка 1182, ч. 240
  • Відділ фондів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського Академії наук УРСР, фонд 28—3, одиниця зберігання 580, арк. 142
  • Відділ фондів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського Академії наук УРСР, фонд 28—3, одиниця зберігання 49, арк. 96—97
  • Відділ фондів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського Академії наук УРСР, фонд 29—3, одиниця зберігання 250, арк. 18—21 (Тернопільщина, 1904)
  • К. Квітка, Українські народні мелодії. — «Етнографічний збірник», II, К., 1922, сторінка 204, ч. 200 (мелодія)
  • «Галицько-руські народні пісні з мелодіями. Зібрав у селі Ходовичах Іван Колесса. — «Етнографічний збірник», т. XI, Львів, 1901, сторінка 77, ч. 10 (мелодія).

Джерело

Тематичні розділи

  • Жартівливі пісні
  • Родинно-побутові пісні
  • Сімейне життя. Вади чоловіків і жінок
  • Недоладне подружжя