Українські народні пісні

ОЙ МАТУСЮ, ТА НЕ ГАЙ МЕНЕ
Українська народна пісня

Ой матусю, та не гай мене,
В далеку дорогу виряджай мене: (Двічі)

Тепер нічка та темненькая,
Козаку дорога та далекая. (Двічі)

Ой їхав козак та дорогою,
Пустив голосочок та дібровою,
Пустив голосочок та зеленою.

Ой щось мені та дрімається,
І кінь пі до мною спотикається. (Двічі)

Ой пущу коня на степ, на долину,
А сам ляжу на час; на годину. (Двічі)

Ой сплю годину, та сплю і другую,
А вже повертає та на третюю. (Двічі)

Ой добрая та годиночка,
Десь а й узялася та дівчинонька,
Десь узялася та й молодая.

Ой вирвала та травиченьку,
Вдарила козака та по личеньку,
Вдарила козака та по білому.

«Ой встань, козаче, годі тобі спати,
Бо вже твого коня в степу не видати. (Двічі)

Турки ідуть і коня ведуть,
Тобі, молодому, з пліч голову знімуть. (Двічі)

Турки ішли і табун гнали,
Твого коничка й у табун заняли. (Двічі)

Ой хоч коня займуть, то другий буде,
Тебе зарубають, — мені жаль буде,
Бо й повік такого уже не буде!»

Походження та примітки

Народні українські пісні з голосом. Зібрані, споряджені і видані С. Гулаком-Артемовським. Вип. І. К., 1868., с. 34.