Українські народні пісні

Ой ми поле виорем, виорем

Просо (хоровод)

— Ой ми поле виорем, виорем.
Долею-ладом виорем, виорем.
А ми проса насієм, насієм.
— А ми кіньми випасем, випасем.
— А ми коні займемо, займемо.
— А ми коні викупим, викупим.
— А ми плати не схочем, не схочем.
— А ми дамо тисячу, тисячу.
— А ми тисячі не приймем, не приймем.
— А ми дамо хлопчика, хлопчика.
— А ми хлопчика не приймем, не приймем.
— А ми дамо бабочку, бабочку.
— А ми бабочки не приймем, не приймем.
— А ми дамо дівочку, дівочку.
— Ой ми дівочку приймемо, приймемо,
Ми її в наряди знарядимо, знарядимо,
У колясочку посадимо, посадимо,
Долею-ладом посадимо, посадимо!

Походження та примітки

ПРОСО.

В — записав Ф. Бодянський. Рукописний фонд Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР, фонд 28 — 3, одиниця зберігання 35, аркуш 21.

Мелодії друкуються за збірником А. М. Рубец, 216 народных украинских напевов, Москва, 1872, сторінка 5 та рукописний фонд Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР, фонд 28 — 3, одиниця зберігання 40, аркуш 311-312.

Лада — за твердженням деяких вчених, ім’я язичницького бога. У хорватів до XVIII століття збереглися похвальні пісні на честь бога Лада. Про це свідчать у своїх працях Катанчіч (1795) та Свеар (1839).

Дивіться також И. Срезневский, Святилища и обряды языческого богослужения древних славян, Харьков, 1846, сторінка 70.

Джерело

Тематичні розділи

  • Веснянки та гаївки
  • Хороводи з іграми й танцями