Ой на горі два дуби зрослися,
Чи не жаль ти, що ми розійшлися?
Бо ми сохтовали очко в очко зріти,
Серце й душу все вірно любити.

Тоді буду, фраїрику, твоя,
Як ми імиш рибочку із моря.
Ой як море тяжко та й перегатити,
Тяжко мені дівчину лишити.