Українські народні пісні

ОЙ НА ГОРІ ЯЧМІНЬ, А В ДОЛИНІ ЖИТО, ПРИЙШЛА ЗВІСТКА ДО МИЛОЇ, ЩО КОЗАКА ВБИТО
Українська народна пісня

Ой на горі ячмінь,
А в долині жито,
Прийшла звістка до милої, до милої,
Що козака вбито.
Прийшла звістка до милої, до милої,
Що козака вбито.

Ой убито, вбито,
Затягнуто в жито,
Червоною китайко, китайкою
Личенько закрито.
Червоною китайко, китайкою
Личенько закрито.

Прилетіла пава,
До личка припала,
Щебетала, воркутала, воркутала,
Знялась, полетіла.
Щебетала, воркутала, воркутала,
Знялась, полетіла.

Прилетіла мила,
Голубонька сива,
Як одкрила китаєчку, китаєчку
Та й заголосила.
Як одкрила китаєчку, китаєчку
Та й заголосила.

«Чи ти, милий, спився,
Чи з дороги збився,
Чи з другою зазнавався, зазнавався,
Мене й одцурався?
Чи з другою зазнавався, зазнавався,
Мене й одцурався?»

«Я, мила, не спився,
З дороги не збився,
Така мене смерть постигла смерть постигла,
Я й не сподівався.
Така мене смерть постигла смерть постигла,
Я й не сподівався».

Походження та примітки

Записано в 1986 році від Білик Марії Тихонівни 1910 року народження, Якименко Явдохи Іванівни 1903 року народження та Білик Олексія Миколайовича 1904 року народження у селі Крижчино Чернігівського  району. Наводимо інший тексту цієї ж пісні, починаючи з третього куплета. (Див.: Соціально-побутові пісні. К.: «Дніпро», 1985, с. 77):

Прилетіла пава, на рученьки впала:
«Такі очі, такі й брови, як у мого пана!»
Прилетіла птиця — мальовані крильця:
«Такі очі, такі й брови, як у мого Гриця!»
Прибігла мила, голубонька сива,
Одкрила китаєчку та й заголосила:
«Чи ти, милий, спився, чи з коника вбився,
Чи з іншою зазнався, що мене одцурався?»
«Я мила, не спився, ні з коника вбився,
Ні із іншою зазнався, ні тебе не одцурався:
Така мене смерть постигла, що з коня схилився!»