Українські народні пісні

Ой над морем глибоким
Українська народна пісня

Ой над морем глибоким
Стоїть терем високий,
А з-під того терема
Вийшла біда молода,
Нема біді як сім літ,
Славна біда на ввесь світ, —
Од Крякова до Крякова —
Та все біда однакова,
Од Москівця до Москівця —
Нема біді ніде кіньця.
А хто біди не знає,
Нехай мене спитає.
Моя хата та із краю,
То я біду усю знаю,
Бо я в біді ночував,
Добре біду розізнав,
Бо я в біді обідав,
Добре біду розвідав.
А та біда невелика,
Та здибала чоловіка.
— Де ти в біса родилась,
Що до мене вчепилась?
— Я в Дубовім родилася,
А в Вербовім хрестилася,
В Ярославі ізросла,
Сюди заміж я пішла.
Пішла біда в Кгукгулів,
Накупила там волів.
Ходить біда за Десном
За волами із веслом.
Пішла біда в школу
Та зробила шкоду.
Били біду по висках:
Не лазь, бідо, по мисках!
Пішла біда в Ковалів
За клюшницю до панів.
Пішла біда до льоху
Точить собі гороху,
Та й загубила ключі,
Втекла к бісу уночі.
Пішла біда у Волох,
Погубила свій горох,
А в Волосі спродалася
Та й у кожух одяглася.
А там біди знакомі
Та й на кожух лакомі,
Там цигани та міняли
Свою біду розпізнали,
Били біду хвойдами:
Не йди, бідо, за нами!
Били біду палками:
Не йди, бідо, лавками!
Били біду по лапках:
Не лазь, бідо, по лавках!
Били біду та в плечі:
Не лазь, бідо, до печі!
Били біду та в груди:
Не йди, бідо, до груби!
Пішла біда до мисника,
Дали біді налисника.
Пішла біда в Тростянець,
Назбирала там яєць,
Під церквою в Тростяньцю
Дала старцям по яйцю.
Били старці палицями:
Не йди, бідо, за старцями!
Не йди, бідо, за старцями,
Не крадь торби з сухарьцями!
Сіли старці на горбі,
Вкрала біда дві торби.
Стали старці гадати,
Як їм біду зпіймати,
Як їм біду зпіймати,
Шкуру з неї зідрати.
А недовго говорили:
Через ногу повалили.
Як почали перти —
До самої смерті.
Цить, бідо, не кричі,
Бо задушуть шморгачі!
А за нашим ярим житом
Лежить біда вся побита.
Там їхали з брусами,
Взяли біду на сани,
Та повезли у Волох,
Проміняли за орох.
Волошане іскаялись,
Що ороху ізбавились.
Ви нам орох верніте,
К бісу біду возьміте!
Сідай, бідо, на козу,
На ярмарок одвезу,
На ярмарок одвезу
І дорогу покажу.
В Бердичовим на торзі
Їздить біда на козі,
Їздить біда на козі
В червоному картузі.
Пішла біда у Ростов,
Били біду хворостом.
Били біду хворостом:
Сиди, бідо, під мостом!
Пішла біда до шевця,
Вкрала біда реміньця,
Сидить біда на стільці,
Морщить собі постільці,
Сама собі дивується,
Що хороше убується.
Пішла біда до Хведіра,
Підскочила та й перднула
Пішла біда до Дениса,
Од Дениса вийшла лиса,
Пішла біда до Тихона,
Вийшла біда підтикана,
Пішла біда до Дем’яна,
Од Дем’яна вийшла п’яна.
Пішла біда до Юрка,
Нехай біду поторка:
Торкай мене, Юрку,
Та в чорную кунку!
Пішла біда в Бобрики
По пшенишні шулики.
Бобричане накормили —
Голову біді пробили.
Пішла біда до мелника,
Дали біді вареника.
Пішла біда до дяка,
Дали біді біяка.
Пішла біда до попа,
Били біду, як снопа.
Десь узявся Яків,
За бідою плакав,
А прийшов же Омелько,
Затужив він тоненько,
Як прийшов же Герасим,
За бідою голосив,
За бідою голосив,
Макогоном загасив.
Десь узялась Марта
І водочки кварта,
А Марина мимо йшла,
Сорочечку принесла,
А бідина дочка,
Бідна головочка,
Та увесь світ обійшла,
Своїй неньки не знайшла,
Десь біда пропала,
Наче в воду впала.