Українські народні пісні

Ой не хилися, сухий дубе

Петрівочна

Ой не хилися, сухий дубе,
На зелену да ліщиночку,
На зелену да ліщиночку,
На червону да калиночку.
Бо з тебе, сухий дубе,
Ой нічого да й не буде.
А з ліщиночки —
Да й орішечки,
А з калиноньки —
Да ягідоньки!
Не нахиляйся, да сухий дубе,
На зеленую дібровоньку,
Бо дібровонька да й не твоя буде;
Порубають її да чужії люди!
Не сватайся, козаченьку,
На молодую да дівчиноньку,
Бо дівчинонька да й не твоя буде,
Посватають її да і з сторони люде!
І посватана, і повінчана,
І до свекорка да одімчана.

Походження та примітки

ОЙ НЕ ХИЛИСЯ, СУХИЙ ДУБЕ.

Записав Ф. Бодянський у 1837 -1867 рр. Рукописний фонд Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР, фонд 28-3, одиниця зберігання 35, аркуш 43.

Ой не хилися, сухий дубе. БФ-1, арк. 95, № 80. (БФ-1 — рукописний збірник народних пісень, записаних Федором Бодянським (без заголовка), що зберігається у Велеснівському етнографічно-меморіальному музеї В. Гнатюка; од. зб. 250). До наших днів дійшла також і копія В. Гнатюка із записів Ф. Бодянського, де на 43 аркуші під 80 номером наведена вищезазначена пісня. (ІМФЕ, ф. 28-3, од. зб. 35).

Подано за виданням: Українські народні пісні в записах Осипа та Федора Бодянських. — К. : Наукова думка, 1978. — 328 с. — С. 67.

Джерело

Тематичні розділи

  • Петрівочні пісні