Ой не шум, не шум й а дубровице!
Гой шумлю, шумлю, погоду чую,
Дикоє звіря, тура-оленя.
На тім оленю дев’ять рожейків,
А на десятім терем збудован,
На тім терем’ю нова світлонька,
А в тій світлоньці ґречная панна,
Ґречная панна на ім’я Ганна,
Ґречная панна за шинкарочку.
Тримає собі троякий напій:
Ой оден напій — медок солодок,
Другий ми напій — зелена кава,
Третій ми напій — зелене вино.
Ой пили ж бо в ней три крамарчики,
Три крамарчики, всі три братчики.
Ой пили, пили та й не платили.
А она ж бо їх порабовала:
В одного взяла сивого коня,
В другого взяла ясную зброю,
В третього взяла дорогу шубу.
Сивого коня дала братові,
Ясну шабельку свому милому,
В дорогій шубі, гей, сама ходить.