Ой нуми, нуми — в плетеного шума,
Плела наша мати ниті, решета.
Що виплела, то й пропила,
Сучій дочці не вгодила.
А хоч угодила,
Дак покоротила.
— Пожди, доню, до суботи —
Куплю сукню і чоботи.
Суботи дождала, сукні не купила,
Вона свою дитину да й не звеселила.