Ой під гаєм, гаєм, гаєм зелененьким,
Там орала дівчинонька воликом чорненьким.
Орала, орала, не вміла гукати,
Запросила козаченька на бандурці грати.
Козаченько грає, бровами моргає,
Вража ж його матір знає, на що він моргає?
Чи на мої воли, гей, чи на корови,
Чи на моє біле личко, чи на чорні брови.
Воли поздихають, бочисті корови,
Біле личко не злиняє та й ні чорні брови.