Ой піду я в дубину, в дубину,
Сюди-туди дубину стрепену, стрепену,
Посипались жолудики в пелену, пелену.
— Оце ж тобі, дівчино, талану, талану
— Я до тебе увечері прилину, прилину.
— Я ж думала, що пелінка мала,
За три копи жолудики продала, продала,
А за копу дудника найняла.
Заграй мені дуднику у дуду,
Поки ж свого горенька забуду.
— Коли б мені таке горе, як печаль,
То б я вийшов на улицю, да й кричав:
«Дівчино моя, сподівайсь талану,
Я до тебе увечері соколом прилину».
Дівчинонька моя сподівалася,
Три дні хати не мела, не вмивалася,
Не вмивалася.