Українські народні пісні

ОЙ ПІДУ Я ДО МІСТА, ОЙ ПІДУ Я ДО МІСТА
Українська народна пісня

Ой піду я до міста, ой піду я до міста,
Там з родом зійдуся, горілки нап’юся,
А я так забавлюся. (Двічі)

Ой маю я мужа, мій муж воркотливий,
Він буде ворчати, я буду мовчати,
Може й я що провинила. (Двічі)

За велике діло стало сукном тіло,
Іно-м рано не встала, челядь не збуджала,
В поле не виправила. (Двічі)

Ой піду я до мати, там буду вмирати,
Єй буде мій милий, голубонько сивий,
Та й за мною жалувати. (Двічі)

Ой жалує він, жалує, став до люстра, підголився:
— Щоби тіло з хати взяли,
Я би скорше оженився. (Двічі)

А як прийшло три дівоньки грішне тіло вмивати,
Він по хаті ходить, бровами поносить,
Котру би си та й узяти. (Двічі)

Возьму я лиш тотую високоростонькую,
Вна буде робити та й мене любити,
Та й зо мною говорити. (Двічі)

— Ой знаю я та знаю, знає отець, знає мати,
Що ти п’єш, гуляєш, жінку б’єш, ховаєш,
Сам сі гладкий тримаєш. (Двічі)

А як діти то й учули та зачали говорити:
— Збираймося за рученьки та й підемо служити,
Та й підемо служити. (Двічі)

А як мама їх учула та й зачала говорити:
— Не йдіть, діточки, служити, я ще буду жити,
Я ще буду жити. (Двічі)

— Ой скажи ти, моя мила, яка ти зрадлива:
Я гадав, що ти вмерла, а ти будеш жива,
А ти будеш жива. (Двічі)

Походження та примітки

ОЙ ПІДУ Я ДО МІСТА, ОЙ ПІДУ Я ДО МІСТА. Г.

Запис. в 1930-х роках Б. Рошак у м. Львові.

Відділ фондів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського Академії наук УРСР, фонд 34—2, одиниця зберігання 9, арк. 25.

Варіанти

  • «Малорусский литературный сборник. Изд. Д. Мордовцев», Саратов, 1859, сторінка 278, ч. 91 (запис. М. Костомаров на Волині)
  • «Буковинські народні пісні. Упорядкування, вступна стаття та примітки Л. Ященка», К., 1963, сторінка 485 (з мелодією).

Джерело

Тематичні розділи

  • Жартівливі пісні
  • Родинно-побутові пісні
  • Нерівне подружжя. Подружня зрада
  • Легковажні жінки і чоловіки