Ой піду я лугом, лугом, нуда-я, нуда-я,
Там мій милий оре плугом, куда-я, нуда-я! (Двічі)

Понесу я йому їсти, нуда-я, нуда-я,
Чи не скаже мені сісти, нуда-я, нуда-я! (Двічі)

Він наївся і напився, нуда-я, нуда-я,
Та й на ріллю похилився, нуда-я, нуда-я! (Двічі)

— Чого лежиш, чом не ореш? Нуда-я, нуда-я,
Чом до мене не говориш? Нуда-я, нуда-я! (Двічі)

Який тобі дідько винен, нуда-я, нуда-я,
Що ти гарний, чорнобривий, нуда-я, нуда-я! (Двічі)

А я руда вродилася, нуда-я, нуда-я,
Чорнявому судилася, нуда-я, нуда-я! (Двічі)

Не сватав ти мене вночі, нуда-я, нуда-я,
Не вилізли тобі очі, нуда-я, нуда-я! (Двічі)

А я брови в сажу вмажу, нуда-я, нуда-я,
Чорнявого переважу, нуда-я,нуда-я! (Двічі)

А я брови підмалюю, нуда-я, нуда-я,
Чорнявого поцілую, нуда-я, нуда-я! (Двічі)

Ой піду я лугом, лугом, (Двічі)
Де мій милий оре плугом. (Двічі)

Оре, оре, засіває, (Двічі)
Сам ся хліба доробляє. (Двічі)

Понесу я йому їсти, (Двічі)
Він не хоче при мні сісти. (Двічі)

Чого не їж, чого не п’єш, (Двічі)
Чом до мене не говориш? (Двічі)

Він наївся тай напився, (Двічі)
Коло плуга положився. (Двічі)

Положився тай думає, (Двічі)
Що погану жінку має. (Двічі)

Не брав ти мя опівночи, (Двічі)
А брав ти мя в штири очи. (Двічі)

Було собі засвітити, (Двічі)
Тай на мене подивитись. (Двічі)