Ой плаче Гриць, плаче,
Під вікном стоячи.
Дівка Гриця питаєся:
— Чого, Грицю, плачеш?
Дівка Гриця питаєся:
— Чого, Грицю, плачеш?
Цить, Грицю, цить!

— Ой плачу я, плачу,
Бо до хати хочу.
Дівка Гриця полюбила
Та у хату упустила:
Дівка Гриця полюбила
Та у хату упустила:
— Цить, Гриць, не плач!

Ой плаче Гриць, плаче,
В порогах стоячи,
Дівка Гриця питаєся,
— Чо’ ти, Грицю, плачеш?
Дівка Гриця питаєся,
— Чо’ ти, Грицю, плачеш?

— Ой плачу я, плачу,
Бо сідати хочу.
Дівка Гриця полюбила
Та за столи посадила:
Дівка Гриця полюбила
Та за столи посадила:
— Цить, Гриць, не плач!

Ой плаче Гриць, плаче,
За столом сидячи,
Дівка Гриця питаєся:
— Чого, Грицю, плачеш?
Дівка Гриця питаєся:
— Чого, Грицю, плачеш?

— Ой плачу я, плачу,
Бо я спати хочу.
Дівка Гриця полюбила,
Білу постіль застелила:
Дівка Гриця полюбила,
Білу постіль застелила:
— Спи, Грицю, не плач!

Ой плаче Гриць, плаче,
В постелі лежачи,
Дівка Гриця питаєся:
— Чого, Грицю, плачеш?
Дівка Гриця питаєся:
— Чого, Грицю, плачеш?

— Ой плачу я, плачу,
З тобов спати хочу.
Дівка Гриця полюбила
Та й до себе притулила:
Дівка Гриця полюбила
Та й до себе притулила:
— Цить, Грицю, не плач!