Українські народні пісні

ОЙ ПО ГОРІ, ПО ВИСОКІЙ
Українська народна пісня

Ой по горі, по високій,

Приспів:

Щедрий вечір, о святий вечір!

Там Ольжечка по горі ходила,
По горі ходила, сад садила,
Сад садила, поливала,
Поливала, промовляла:
— Рости, садочку, вище мене,
Вище мене, краще мене.
А листочки зеленесенькі,
Ягідочки червонесенькі,
А яблучка все крутесенькі.
Листочками квітчатися,
Ягідочками красуватися,
Яблучками підкидатися.

Походження та примітки

ОЙ ПО ГОРІ, ПО ВИСОКІЙ.

Запис: Ф. Іваницький 1897 рік на Полтавщині.

Відділ фондів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії Академії наук УРСР, фонд 24—5, одиниця зберігання 71, аркуш 6.

Джерело

  • Колядки та щедрівки. Зимова обрядова поезія трудового року. Київ. Наукова думка. 1965. Упорядники О. І. Дей (тексти), А. І. Гуменюк (мелодії). Відповідальний редактор М. Т. Рильський. 804 с.

Тематичні розділи

  • Дівчина садить сад, сіє розум і красу
  • Колядки та щедрівки дівчині
  • Календарно-обрядові пісні