ОЙ ПО ГОРОНЬЦІ ВСЕ ПШЕНИЧЕНЬКА
Українська народна пісня
Ой по гороньці все пшениченька,
Все пшениченька, все дівчинонька;
Попри пшеницю стежечка вбита.
А хто єї вбив? — Ґречная панна,
Ґречная панна чом Катерина.
Надходить же д’ній попович єї,
Позавистував на пшениченьку,
На пшениченьку, на дівчиноньку.
— Ой коби ж ти знав, мій поповиче,
Як мене мати стане вбирати:
Ясного сонця против віконця,
Ясної зорі в новій коморі,
А ясного дня та против вікна,
Темної нічки напротив свічки.
В жовті чобітки на білі ніжки,
В срібний перстенець на білий палець,
В жовтий поясок на поперечок,
В пав’яний вінець на русу косу,
В дорогу шубу сама сі вбрала,
А вбрала, вбрала, до шлюбу стала,
До шлюбу стала ґречная панна,
Ґречна панна чом Катерина.
До шлюбу стала із поповичем,
Із поповичем, із дяковичем.