Ой по тину павутина повилась
Петрівочна
Ой по тину павутина повилась, повилась, повилась,
Дівчинонька з козаченьком понялась, понялась, понялась;
Вона йому, молодому, ручку дала, ще й ручку дала:
— Оце тобі, козаченьку, я повічно твоя, я повічно твоя.
Які руки, такі ноги, така голова, така голова,
Ізійдуться, обнімуться — тиха розмова, тиха розмова.