Ой поїхав Михасенько
Аж за Дунай по дівоньку.
Ой заїхав в долиноньку
Й а в густую калиноньку.
Там Гануся сіно косить,
І під коня усе носить:
— Сіно ж моє (д)зеленоє,
Личко ж моє рум’яноє!
Нема кому поїхати
До батенька дати знати,
Аби їхав сіно брати.
Батенько ся відмагає:
— В мене коні не ковані (Двічі),
В мене сани не складані *.
Ой поїхав Михасенько
Аж за Дунай по дівоньку
Й а в густую калиноньку.
Там Гануся сіно косить
І під коня усе носить:
— Сіно ж моє (д)зеленоє,
Личко ж моє рум’яноє!
Нема кому поїхати
До милого дати знати,
Аби їхав сіно брати.
Милий ся не відмагає:
В мене коні кованії (Двічі),
В мене сани складанії.