Українські народні пісні

ОЙ ПОВІЙ, ВІТРОНЬКУ, НА МОЮ СВІТЛОНЬКУ
Українська народна пісня

— Ой повій, вітроньку,
На мою світлоньку
З того краю, звідки милу маю,
Що кидати думаю.
З того краю, звідки милу маю,
Що кидати думаю.

— Ой, на межі чорнобиль
Та й на межу похилився.
Кажуть люди, що мій милий
На чужині оженився.
Кажуть люди, що мій милий
На чужині оженився.

Ой покинув мене,
Ти ж мій миленький,
Ти ж мій миленький,
І діточок дрібненьких.
Ти ж мій миленький,
І діточок дрібненьких.

Ой за ворітьми явір
І зелена яворина.
Переказує мій миленький
До нього у гостину.
Переказує мій миленький
До нього у гостину.

— Приїдь же ти, мила,
Голубочко сива,
Ой приїдь хоч на годиночку
До мене на гостиночку.
Ой приїдь хоч на годиночку
До мене на гостиночку.

— Не приїду, милий,
Голубчику сивий:
Дороги не знаю, шлях не битий,
Будуть люди судити.
Дороги не знаю, шлях не битий,
Будуть люди судити.

Мила послухала,
Взяла поїхала,
Поїхала на ту годиночку
До милого в гостиночку.
Поїхала на ту годиночку
До милого в гостиночку.

Приїхала під село,
Чогось мені невесело
Приїхала ближче на подвір’я —
А в милого весілля.
Приїхала ближче на подвір’я —
А в милого весілля.

Приїхала на подвір’я,
А в милого весілля.
А його друга мила
Край віконечка сіла.
А його друга мила
Край віконечка сіла.

— Дивися-но, Михайло,
Щось до нас приїхало.
Чи чужина, чи родина,
Чи твоя перша мила?
Чи чужина, чи родина,
Чи твоя перша мила?

— Ой не дивись, невірна,
Се моя сестра рідна.
Вона чула помежи люди,
Що в брата весілля.
Вона чула помежи люди,
Що в брата весілля.

Вона чула помежи люди,
Що в брата весілля буде,
Приїхала на годиночку
До мене в гостиночку.
Приїхала на годиночку
До мене в гостиночку.

— Ввійшла ж бо я у сіни,
Всі до обіду сіли,
А я, молода, як ягода,
Не знаю, що казати.
А я, молода, як ягода,
Не знаю, що казати.

— Здоров, здоров, Михайло!
Як же ся ти маєш?
Чом же ти за дому
Та і не думаєш?
Чом же ти за дому
Та і не думаєш?

— Просю, сестро, до хати
Та й будемо частувати.
І наїстись, і напитись,
І на нас подивитись.
І наїстись, і напитись,
І на нас подивитись.

— Ой місяцю, місяченьку,
Зайди за комору.
Нехай же я з нешлюбною
Хоть час поговорю.
Нехай же я з нешлюбною
Хоть час поговорю.

— Ой годі вже пити.
Годі випивати:
Коні вже запряжені,
Час додому їхати.
Коні вже запряжені,
Час додому їхати.

— Зачекай, Тетяно,
Серце моє кохане.
Я з невірною ніч поночую,
Та й рано помандрую.
Я з невірною ніч поночую,
Та й рано помандрую.

Ой їдь же ти, сестро,
Їдь же ти додому.
Випала мені на сю нічку
Далекая дорога.
Випала мені на сю нічку
Далекая дорога.

Ой у полі озерце,
Там плаває відерце.
— Про сю милої нахилитися,
Водиці напитися.
— Про сю милої нахилитися,
Водиці напитися.

— Не буду нахилятися
І не буду води пити.
Чужа сторона, сама молода,
Щоб смерті не спожити.
Чужа сторона, сама молода,
Щоб смерті не спожити.

Ой у лузі калина,
На ній червона квітка.
Нащо ти мене, молоду, брав,
Яку тебе є жінка?
Нащо ти мене, молоду, брав,
Яку тебе є жінка?

Ой Михайло, Михайло!
Який же ти мотайло,
Ой як ти клявся та ще й божився,
Що ти ще не женився.
Ой як ти клявся та ще й божився,
Що ти ще не женився.

Ой у лузі калина,
На ній червоні квіти.
Нащо ж ти мене, молоду, брав,
Як у тебе є діти?
Нащо ж ти мене, молоду, брав,
Як у тебе є діти?

— Не журися, Мар’яно,
Серце моє кохане.
Бинди почепиш, вінки покладеш,
Як гуляла, так будеш.
Бинди почепиш, вінки покладеш,
Як гуляла, так будеш.

— Ой гуляла, гуляла,
Не нагулялася,
Звінчалась, не нажилась,
Вдовою лишилась.
Звінчалась, не нажилась,
Вдовою лишилась.

Українська народна пісня ОЙ ПОВІЙ, ВІТРОНЬКУ, НА МОЮ СВІТЛОНЬКУ — ноти
ОЙ ПОВІЙ, ВІТРОНЬКУ, НА МОЮ СВІТЛОНЬКУ — ноти — українська народна пісня

Походження та примітки

Ой повій, вітроньку. Запис 1921 р. Відділ фондів ІМФЕ, ф. 31-2, од. зб. 58, арк. 68.

Джерело

Тематичні розділи

  • Балади