Ой поля, ви, поля,
Ви, широкі степа,
Чом на ваших полях,
Урожаю нема?
Чом на ваших полях,
Урожаю нема?

Чом на ваших полях
Урожаю й нема,
Тільки виросла
Кучерява верба?
Тільки виросла
Кучерява верба?

Під тією вербой
Козак вбитий лежав,
А в нього в головах
Конь вороний стояв.
А в нього в головах
Конь вороний стояв.

Ой ти, кінь, ти, мій кінь,
Надо мною не стій,
А біжи ж ти, мій кінь,
На Вкраїну мерщій.
А біжи ж ти, мій кінь,
На Вкраїну мерщій.

Ти не бійся, мій кінь,
Ти не бійсь, ще не ніч,
А біжи ж ти, мій кінь,
В Запоріжжя, на Січ.
А біжи ж ти, мій кінь,
В Запоріжжя, на Січ.

Не кажи ж ти, мій кінь,
Що я вбитий лежу,
А скажи ж ти, мій кінь,
Що жонатий ходжу.
А скажи ж ти, мій кінь,
Що жонатий ходжу.

Оженила мене
Сабля вострая,
А звінчала мене
Куля швидкая.
А звінчала мене
Куля швидкая.

А лужки-бережки —
То бояри та дружки,
А свіча воскова —
Наречена-вдова.
А свіча воскова —
Наречена-вдова.

А що мати моя —
То сирая земля,
А що товариші —
То орли та сичі.
А що товариші —
То орли та сичі.

Отаман кошовий
Догадається,
А брати-козаки,
Запечаляться.
А брати-козаки,
Запечаляться.