Українські народні пісні

ОЙ ПОСЛУХАЙ, МОЯ ЖІНКО, НЕ ЛАЙСЯ ЗО МНОЮ
Українська народна пісня

Ой послухай, моя жінко, не лайся зо мною,
Надо мною коверзуєш, а сама виною.

Не потурай, щоб старшою була чоловіка,
Бо за це тобі, їй-богу, укорочу віка.

Шкуру з тебе усю здійму, общипаю парші,
Ще й бебехів надсажу, а щоб був я старший.

Як апостол при вінчанні нам про це толкує:
— Жінка, шануючи мужа, зодягне, зобує.

Та й приліпиться жена до свойого мужа,
Як до того сироти липне всяка нужа.

Поки й не женився, поки й не журився
Ложкою, мискою, чашкою, колискою.

Ой як оженився, то і зажурився,
Оттоді вже як та пташка у кліточки бився.

Треба й качалочки, треба й кочережки,
Щоб та жінка не дала по плечам мережки.

Українська народна пісня ОЙ ПОСЛУХАЙ, МОЯ ЖІНКО, НЕ ЛАЙСЯ ЗО МНОЮ — ноти
ОЙ ПОСЛУХАЙ, МОЯ ЖІНКО, НЕ ЛАЙСЯ ЗО МНОЮ — ноти — українська народна пісня

Походження та примітки

ОЙ ПОСЛУХАЙ, МОЯ ЖІНКО, НЕ ЛАЙСЯ ЗО МНОЮ. В.

А. Бигдай, Материалы к изучению Кубанского казачьего войска. Песни кубанских и терских казаков, М., в. 1—4, 1896; в. 5—7, 1897; в. 8—12, 1898, 1897, в. V, сторінка 346 (з мелодією).

Варіанти

  • Б. Гринченко, Этнографические материалы, собранные в Черниговской и соседних с ней губерниях, т. III, Чернигов, 1899, сторінка 295, ч. 570
  • Михаил Врабель, Русский соловей, Собрание народных песней на разных угро-русских наречиях, Ужгород, 1890, сторінки 47—48
  • «Етнографічний збірник», Львів, 1895 — 1929, т. IX, сторінка 150, ч. 55.

Джерело

Тематичні розділи

  • Жартівливі пісні
  • Родинно-побутові пісні
  • Сімейне життя. Вади чоловіків і жінок
  • Життя парубком і жонатим, дівчиною і замужем