Ой п’є Байда мед-горілочку,
Та не день, не нічку,
Та не годиночку.
Та не день, не нічку,
Та не годиночку.

Прийшов до нього цар турецький:
«Ой що ж ти робиш,
Байдо молодецький?
Ой що ж ти робиш,
Байдо молодецький?»

«Ой п’ю, царю, мед-горілочку,
Та не день, не нічку,
Та не годиночку!
Та не день, не нічку,
Та не годиночку!»

«Покинь, Байдо, байдувати,
Сватай мою дочку
Та йди царювати!
Сватай мою дочку
Та йди царювати!»

«Твоя дочка — поганая,
Вся турецька віра —
Віра проклятая.
Вся турецька віра —
Віра проклятая».

Ой як крикне цар турецький
Та на свої слуги,
Слуги молодецькі
Та на свої слуги,
Слуги молодецькі:

«Візьміть Байду, ізв’яжіте
Та за ребро гаком,
Гаком зачепіте!
Та за ребро гаком,
Гаком зачепіте!»

Взяли Байду, ізв’язали
Та й за ребро гаком,
Гаком зачіпали.
Та й за ребро гаком,
Гаком зачіпали.

Висить Байда на дубочку,
Та не день, не два,
Та й не одну нічку.
Та не день, не два,
Та й не одну нічку.

Прийшов до нього цар турецький:
«Ой що ти бачиш,
Байдо молодецький?
Ой що ти бачиш,
Байдо молодецький?»

«Бачу, царю, два дубочки,
А на тих дубочках
Сидять голубочки.
А на тих дубочках
Сидять голубочки.

Дозволь, царю, лучка взяти,
Тобі на вечерю
Голубочка зняти!
Тобі на вечерю
Голубочка зняти!»

Ой як стрельнув Байда з лука
Та попав царя
Поміж самі вуха.
Та попав царя
Поміж самі вуха.

А царицю — в потилицю,
А цареву дочку —
В саму головочку.
А цареву дочку —
В саму головочку.

«Тобі, царю, в землі гнити,
Байді молодому
Мед-горілку пити!
Байді молодому
Мед-горілку пити!»