Ой рано, рано зорі зоряють,

Приспів:

В неділю рано зелене вино!

Але ще ранше ґаздиня встала,
Она устала, косу чесала,
Косу чесала, браття бужала!
— Ви, мої браття, сонно не спіте,
Сонно не спіте, стрільби стріляйте,
Стрільби стріляйте, соколи пійте,
Соколи пійте, хорти годуйте,
Бо в моїм ділю май много звіра.
Меже тов звіров сивий оленець,
На тім олені сім-дев’ять ріжків,
А на десятім терем із рублів,
А в тім теремі золотий стільчик,
А на стільчику ґречна ґаздиня.
Она там сидить, далеко видить,
Ой она видить на край Дуная.
Края Дуная качурик плавле,
На тім качурі золота павка
Сподобалася ґречній ґаздині,
Она бо просить своєго ґазду:
— Ой ти, Іванку, послужи мені,
Іди ко ти же на край Дуная,
Качура убий, павку ми здойми.
Ой Іван узяв свій кріс на плечі
І зараз пішов на край Дуная,
Качура не вбив, лиш го підстрілив,
Він ся вхилив, павку здоймив.
Приносить павку він додомочку:
— Прошу тебе, моя Анночко,
На сюю павку на поклоночку.
— Дякую тобі, мій Іваночку,
За твою павку, за поклоночку.