Ой сів пугач на могилі
Та й крикнув він: «Пугу!»
Чи не буде козаченькам, гей!
Хоч на час потуги?
Чи не буде козаченькам, гей!
Хоч на час потуги?

Наші шаблі заржавіли,
Мушкети без курків,
Наше серце козацькеє, гей!
Не збоїться турків.
Наше серце козацькеє, гей!
Не збоїться турків.

Що день, що ніч — усе ждемо...
Поживи не маєм,
Давно була! Хмельниченка, гей!
Уже не згадаєм.
Давно була! Хмельниченка, гей!
Уже не згадаєм.

Ой колись ми панували,
А тепер не будем,
Того щастя, той слави, гей!
Повік не забудем.
Того щастя, той слави, гей!
Повік не забудем.