Ой славен воїн наш пан Іванко.

Приспів:

Святий вечор!

Набрав військо — аж землі важко.
Ой все б’є, все б’є під Білюв-город.
Білювці-купці здивувалися:
— Що ж сему паняті за дар послати?
Послати йому червінців мису.
Він сей дар прийняв, шапочки не зняв,
Шапочки не зняв, не поклонився,
Із своїм військом не примирився.
А все шле та шле стрілки да лучки.
— Що сему паняті за дар послати?
Пошлімо йому вороного коня:
— Ти сей дар прийми, військо одверни.
Він сей дар прийняв, шапочки не зняв,
Шапочки не зняв, не поклонився,
Із своїм військом не примирився,
А все шле да шле стрілки та лучки.
Білювці-купці здивувалися:
— Що ж сему паняті за дар послати?
Пошлімо йому красну панію.
Він сей дар прийняв, шапочку ізняв,
Шапочку ізняв і поклонився,
Із своїм військом да примирився.
— Ой благодару за сюю дару,
За сюю дару, за красну паню!