Українські народні пісні

ОЙ СПАВ ДОЩИК ЗГУСТА ТА ДРІБНЕНЬКИЙ
Українська народна пісня

Ой спав дощик згуста та дрібненький,
Прибув Дунай широкий, бистренький.
Над Дунаєм явір зелененький,
Під явором коник вороненький,
На конику хлопець молоденький
Сидить, сидить, у скрипочку грає,
Струнва струнві вірне промовляє:
«Ой дав же би-м коня вороного,
Аби-м уздрів дєдика рідного.
Ой дав же би-м шабельку срібленьку,
Аби-м уздрів свою рідну неньку.
Ой дав же би-м сю козацьку зброю,
Аби-м уздрів дружиноньку свою».
Ой не давай коня вороного,
Бо вже не вздриш дєдика рідного!
Ой не давай шабельку срібленьку,
Бо вже не вздриш свою рідну неньку!
Ой не давай козацькую зброю,
Бо вже не вздриш дружиноньку свою!

Походження та примітки

Народні пісні в записах Михайла Яцківа. К., 1983., с. 48.