Українські народні пісні

ОЙ ТА СПИВСЯ КОЗАК, СПИВСЯ
Українська народна пісня

Ой та спився козак, спився
Та із розуму збився.
Вороному коню,
Гей, та й на гриву схилився.

— Ой коню мій, коню,
Та коню вороненький!
Порадь мене, коню,
Гей, ще ж бо я молоденький.

— А я тебе, козаченьку,
Та радю — не порадю.
Сідай лиш на мене,
Гей, а я тебе запровадю.

Запровадю я тебе
У чистеє поле,
А там сиротина,
Гей, та пшениченьку поле.

Поле вона, поле,
Кукіль вибирає,
Коню вороному,
Гей, та й на межу кидає.

— Покинь, покинь, дівчинонько,
Та кукіль вибирати,
Стели синій жупан,
Гей, та й полягаєм спати.

— Не буду стелити,
Не буду й лягати,
Бо ти козак молоденький,
Гей, та й схочеш жартувати.

Молода дівчина
Лягла та й заснула.
Устав козак, поїхав,
Гей, дівчина й не чула.

Ой виїхав козаченько
За нові ворота.
Оглянеться назад себе,
Гей, стоїть бідная сирота.

— Ой на тобі, дівчинонько,
Та сто рублів на пиво.
Та сто рублів на пиво,
Гей, а червінця на мило.

Українська народна пісня ОЙ ТА СПИВСЯ КОЗАК, СПИВСЯ — ноти
ОЙ ТА СПИВСЯ КОЗАК, СПИВСЯ — ноти — українська народна пісня

Походження та примітки

Ой та спився козак, спився. Запис 1921 р. Відділ фондів ІМФЕ, ф. 31-2, од. зб. 60, арк. 3.

Джерело

Тематичні розділи

  • Підмова і зрада
  • Лірика кохання
  • Родинно-побутові пісні