Ой там на горі, в шовковій траві,
Ой там сиділи в парі голуби. (Двічі)

Із високих гір прилетів сокіл,
Розбив, розлучив з пари голубів. (Двічі)

Голуба забив, голубку забрав,
Заніс далеко, з нею жити став. (Двічі)

Далеко заніс, аж до світлиці,
Дав її їсти жита й пшениці. (Двічі)

Дав її їсти жита й пшениці,
Дав її пити води з криниці. (Двічі)

Голубка не їсть, водиці не п’є,
Вийде до воріт — жалібно гуде. (Двічі)

— Голубко моя, сизокрилая,
Чого ти такая жалісливая? (Двічі)

— Ой як же мені веселій бути?
Кого любила — тяжко забути. (Двічі)