Українські народні пісні

ОЙ ТИ, ДУБЕ КУЧЕРЯВИЙ, ГІЛЛЯ ТВОЄ РЯСНЕ
Українська народна пісня

Ой ти, дубе кучерявий, гілля твоє рясне,
Ти, козаче молоденький, слово твоє красне.
Слова твої прекраснії, тільки вража думка,
Поки тебе не любила, гула, як голубка.
Гула, гула голубонька, полинула в поле,
Сіла собі на дубочку: горе ж моє, горе!
Найшла собі кубелечко, де утка несеться,
Ой чую я через люди, що милий сміється.
Смійся, смійся, насмішнику, не сміх тобі буде:
Трясла тебе сім літ трясця, да ще й трясти буде.

Походження та примітки

Ой ти, дубе кучерявий, гілля твоє рясне. Записано в 1830-40-х роках. БО, од. зб. 135, арк. 21; БО, од. зб. 188, арк. 11, № 15 (примітка О. Бодянського — «пісня створена самим народом». БО — автографи записів і списків народних пісень Осипа Бодянського, що зберігаються у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН України, ф. 99).

Варіанти пісні є у Метлинського (Народные южнорусские песни. Издание Амвросия Метлинского. К., 1854, с. 107.), Гоголя (Песни, собранные Н. В. Гоголем. Изданы Г. П. Георгиевским. — Сб. «Памяти В. А. Жуковского и Н. В. Гоголя», вып. 2, Спб., 1908, с. 346, № 104.).

Подано за виданням: Українські народні пісні в записах Осипа та Федора Бодянських. — К.: Наукова думка, 1978. — 328 с. — С. 101.