Українські народні пісні

ОЙ ТИ, МОРОЗЕНКУ
Українська народна пісня

Ой ти, Морозенку,
Ти, преславний козаче!
За тобою, Морозенку,
Вся Україна плаче.
За тобою, Морозенку,
Вся Україна плаче.

Не так тая Україна,
Як те горде військо.
Ой заплакала Морозиха
Йдучи рано на місто.
Ой заплакала Морозиха
Йдучи рано на місто.

Заплакала Морозиха
Та й стала тужити,
Що взяли її сина Івана
У військо служити.
Що взяли її сина Івана
У військо служити.

— Не плач, не плач, Морозихо,
Об сиру землю не бийся,
Ходім з нами, з козаками
Та меду-вина напийся.
Ходім з нами, з козаками
Та меду-вина напийся.

— Чогось мені, миле браття,
Мед-вино не п’ється.
Ой десь мій син Морозенко
З турком-шведом б’ється.
Ой десь мій син Морозенко
З турком-шведом б’ється.

Ой щось, браття, перед двором
Сизий орел в’ється.
Мабуть, мій син Морозенко
Назад не вернеться.
Мабуть, мій син Морозенко
Назад не вернеться.

У неділю ранесечко
Та ще до схід сонця
Ой плакала Морозиха
Сидя край віконця.
Ой плакала Морозиха
Сидя край віконця.

Ой щось рано-ранесечко
Став мак розпускаться,
Мабуть, син мій Морозенко
У неволю попався.
Мабуть, син мій Морозенко
У неволю попався.

Ой з-за гори, з-за крутої
Горде військо виступає,
Попереду Морозенко
Сивим конем грає.
Попереду Морозенко
Сивим конем грає.

Ой не вспів Морозенко
На коника сісти,
Обступили Морозенка
Турецькії війська.
Обступили Морозенка
Турецькії війська.

По тім боці запорожці
Покопали шанці.
Ой впіймали Морозенка
У неділю вранці.
Ой впіймали Морозенка
У неділю вранці.

Ой недаром ранесенько
Той мак розпускався.
Ой уже наш Морозенко
У неволю попався.
Ой уже наш Морозенко
У неволю попався.

Ой загнали Морозенка
В глибоку долину
Та спіймали Морозенка
За червону жупанину.
Та спіймали Морозенка
За червону жупанину.

— Не будемо, Морозенку,
Ані сікти, ні рубати,
Лиш будемо, Морозенку,
Живцем серце добувати.
Лиш будемо, Морозенку,
Живцем серце добувати.

Посадили Морозенка
На біле ряденце,
Ой вийняли з Морозенка
Кривавеє серце.
Ой вийняли з Морозенка
Кривавеє серце.

Познімали з Морозенка
Всі червоні стрічки.
Куди везли Морозенка,
Там червоні річки.
Куди везли Морозенка,
Там червоні річки.

Розкопали Морозенку
Глибоку долину,
Висипали Морозенку
Високу могилу.
Висипали Морозенку
Високу могилу.

Прилетіла зозуленька,
Начала кувати:
— Вийди, вийди, Морозихо,
Морозова мати.
— Вийди, вийди, Морозихо,
Морозова мати.

Прилетіла зозуленька,
Сіла на воротях:
— Вийди, вийди, Морозихо,
В червоних чоботях.
— Вийди, вийди, Морозихо,
В червоних чоботях.

Прилетіла зозуленька
Та й сіла на хвіртці.
Ой виходить Морозиха,
Рука її в тісті.
Ой виходить Морозиха,
Рука її в тісті.

Ой як вийшла Морозиха
У густії лози —
Обілляли Морозиху
Дрібненькії сльози.
Обілляли Морозиху
Дрібненькії сльози.

Ой Морозе, Морозенку,
Преславний козаче!
За тобою вся Україна,
Тяжко-важко плаче.
За тобою вся Україна,
Тяжко-важко плаче.

Українська народна пісня ОЙ ТИ, МОРОЗЕНКУ — ноти
ОЙ ТИ, МОРОЗЕНКУ — ноти — українська народна пісня

Походження та примітки

ОЙ ТИ, МОРОЗЕНКУ.

Записано в 1920 р. від відомої народної співачки Євдокії Микитівни Сивак (Зуїхи) з с. Зятківці, Гайсинського району, Вінницької обл. З матеріалів Інституту МФЕ АН УРСР. Пісню записано багато разів.

Герой пісні — хоробрий воїн, патріот Морозенко, узагальнений образ захисника рідної землі від іноземного поневолення. Прототипом такого героя могли стати видатні керівники селянсько-козацьких повстань XVII — XVIII ст.

Деякі дослідники вважають, що Іван Морозенко — це Нестор Морозенко, осавул Кропивнянського полку, який разом з М. Кривоносом діяв на Поділлі проти польських панів і брав участь в облозі м. Збараж в 1649 р.; є також думки, що це полковник С. Морозенко (Мрозовицький), який загинув у бою під Збаражем і за яким, як свідчать сучасники, «дуже жалкувала його чернь».

Ой ти, Морозенку. Запис 1920 р. Відділ фондів ІМФЕ, ф. 31-2, од. зб. 50, арк. 22.

Опубліковано у збірнику «Історичні пісні», стор. 257—258.

Джерело

Тематичні розділи

  • Історичні пісні
  • Боротьба проти соціального гніту і іноземних загарбників у другій половині XVII та у XVIII столітті