Ой у вишневому саду,
Там соловейко щебетав.
Додому я просилася,
А ти мене все не пускав.
Додому я просилася,
А ти мене все не пускав.

— Ой милий мій, а я твоя,
Пусти мене — зійшла зоря.
Проснеться матінка моя,
Буде питать, де була я.
Проснеться матінка моя,
Буде питать, де була я.

— А ти їй дай такий отвіт:
«Така чудова майська ніч,
Весна іде, красу несе,
А тій весні радіє все.
Весна іде, красу несе,
А тій весні радіє все».

— Доню моя, не в тому річ,
Де ти гуляла цілу ніч.
Чого розплетена коса,
А на очах блищить сльоза?
Чого розплетена коса,
А на очах блищить сльоза?

— Коса моя розплетена,
Її подруга розплела,
А на очах блищить сльоза,
Бо з милим я простилася.
А на очах блищить сльоза,
Бо з милим я простилася.

Мамо моя, ти вже стара,
А я весела й молода,
Я жити хочу, я люблю,
Мамо не лай доню свою,
Я жити хочу, я люблю,
Мамо не лай доню свою,

Ой у вишневому саду,
Там соловейко щебетав.
Додому я просилася,
А ти мене все не пускав.
Додому я просилася,
А ти мене все не пускав.

Ти милий мій, а я твоя,
Дивись, яка зійшла зоря,
Проспиться матінка моя —
Буде питать, де була я.
Проспиться матінка моя —
Буде питать, де була я.

А ти їй дай такий одвіт:
Яка чудова майська ніч.
Весна іде, красу несе,
А тій красі радіє все.
Весна іде, красу несе,
А тій красі радіє все.

Доню моя, не в тому річ,
Де ти гуляла цілу ніч, —
Чому розплетена коса,
А на очах горить сльоза?
Чому розплетена коса,
А на очах горить сльоза?

Коса моя розплетена,
Її подруга розплела,
А на очах горить сльоза,
Розлука з милим в нас була.
А на очах горить сльоза,
Розлука з милим в нас була.

Мамо моя, ти вже стара,
А я щаслива й молода,
Я жити хочу, я люблю!
Мамо, не лай доню свою.
Я жити хочу, я люблю!
Мамо, не лай доню свою.

Ой у вишневому саду,
Там соловейко щебетав.
Додому я просилася,
А ти мене все не пускав.
Додому я просилася,
А ти мене все не пускав.

Ти милий мій, а я твоя,
Дивись, яка зійшла зоря,
Проснеться матінка моя —
Буде питать, де була я.
Проснеться матінка моя —
Буде питать, де була я.

А ти їй дай такий одвіт:
Така чудова майська ніч.
Весна іде, красу несе,
А тій красі радіє все.
Весна іде, красу несе,
А тій красі радіє все.

Доню моя, не в тому річ,
Де ти гуляла цілу ніч, —
Чого розплетена коса,
А на очах бринить сльоза?
Чого розплетена коса,
А на очах бринить сльоза?

Коса моя розплетена,
Її подруга розплела,
А на очах бринить сльоза,
Розлука з милим в нас була.
А на очах бринить сльоза,
Бо з милим розлучилась я.*

Мамо моя, ти вже стара,
А я щаслива й молода,
Я жити хочу, я люблю!
Мамо, не лай доню свою.
Я жити хочу, я люблю!
Мамо, не лай доню свою.