ОЙ У ЛУЗІ ВИСОКА МОГИЛА
Українська народна пісня
Ой у лузі висока могила
На могилі червона калина
На калини чорний ворон кряче
На чужині сиротина плаче
Ой казали сиротині люди
Вийди заміж, краще тобі буде
А я людську воленку вольнила
Вийшла заміж, голівку втопила
Утопила в глибоку криницю
Вийшла заміж за гірку п’яницю
А п’яниця все п’є та й гуляє
Прийде до дому як не б’є то й лає
Прийде додому та й лягає спати
Мене становить голубів ганяти
Ой гій-гіля голубоньки з хати
Не будіте милого з кроваті
Сама знаю коли ізбудити
Коли буде сонечко всходити
Вставай, милий, моє милування
Вже готове тобі умивання
Як став милий з постелі вставати
Стали подушки по хаті літати
Стали подушки по хаті літати
Стала мила у вікно тікати
Чого ж, мила, у вікно тікаєш
Хіба ж, ти мила, шуточок не знаеш
Коли б, милий, за шутки приймала
Тоб я, милий, в могилі лежала