ОЙ У ЛУЗІ ТА ЩЕ Й ПРИ БЕРЕЗІ
Українська народна пісня
Ой у лузі та ще й при березі
Червона калина...
Спородила молода дівчина
Хоро... хорошого сина.
Спородила молода дівчина
Хоро... хорошого сина.
Вона ж його, ой та спородила
В зеленій діброві,
Та й не дала тому козакові
Ні ща... ні щастя, ні долі.
Та й не дала тому козакові
Ні ща... ні щастя, ні долі.
«Було б тобі, моя рідна мати,
Цих брів не давати,
Було б тобі, моя рідна мати,
Щастя... щастя-долю дати!
Було б тобі, моя рідна мати,
Щастя... щастя-долю дати!»
Розвивайся, зелений байраче,
Завтра мороз буде;
Убирайся, молодий козаче,
Завтра, завтра похід буде!
Убирайся, молодий козаче,
Завтра, завтра похід буде !
«Я морозу та і не боюся,
Зараз розів’юся!»
«Я походу та і не боюся,
Зараз... зараз уберуся!
«Я походу та і не боюся,
Зараз... зараз уберуся!»
«Ой ви, галки, галки-сизокрилки,
Сідайте додолу,
Ой ви, хлопці, хлопці-запорожці,
Верніть... верніться додому!
Ой ви, хлопці, хлопці-запорожці,
Верніть... верніться додому!»
«Ой, ради б ми та і посідати,
Туман налягає;
Ой ради б ми та і вертатися,
Гетьман... гетьман не пускає!
Ой ради б ми та і вертатися,
Гетьман... гетьман не пускає!
А ми турка та і не звоюєм,
Тільки роздратуєм.
Тільки нами, нами, козаками,
Дунай... Дунай загардуєм.
Тільки нами, нами, козаками,
Дунай... Дунай загардуєм».
А вже галки, галки-сизокрилки
Круту гору вкрили,
А вже хлопці, хлопці-запорожці,
Жалю... жалю наробили.
А вже хлопці, хлопці-запорожці,
Жалю... жалю наробили.
