Українські народні пісні

ОЙ У ПОЛІ ДА Й НА РОЗДОЛІ
Українська народна пісня

Ой у полі да й на роздолі
Пасла дівка вороні коні;
Воли пасучи да й погубила,
А шукаючи — заблудила.
Приблудилася, де лист-калина,
Аж там стоїть два дворянина:
— Ой ви, дворянини, ви молодії,
Чи не бігли сюди коні воронії,
Чорним шовком да й попутані,
Сріблом, злотом позагнуздовані?
— Ой ти, молодая дівчинонько, пожди,
Загадаю тобі чотири загадки —
Як одгадаєш, то батькова будеш,
А не одгадаєш, то моя ти будеш:
Ой що росте да без кореня,
А що біжить да без повода,
А що цвіте да без синього цвіту,
А що шумить да без буйного вітру?
Дівчинонька стала да й одгадала,
Таки за ледачим да й не горювала.
— Ой що камінь росте да без кореня,
А вода біжить да без повода,
А рокита цвіте без синього цвіту,
А нагайка шумить да без вітру.

Походження та примітки

Ой у полі да й на роздолі. БФ-1, арк. 22, № 70. (БФ-1 — рукописний збірник народних пісень, записаних Федором Бодянським (без заголовка), що зберігається у Велеснівському етнографічно-меморіальному музеї В. Гнатюка; од. зб. 250). До наших днів дійшла також і копія В. Гнатюка із записів Ф. Бодянського, де на 265 аркуші під 70 номером наведена вищезазначена пісня. (ІМФЕ, ф. 28-3, од. зб. 35).

Подано за виданням: Українські народні пісні в записах Осипа та Федора Бодянських. — К.: Наукова думка, 1978. — 328 с. — С. 92.