Ой у полі жито копитами збито...
Під білою березою козаченька вбито. (Двічі)

Ой убито, вбито, затягнено в жито,
Червоною китайкою личенько накрито. (Двічі)

Ой як вийшла мила, голубонька сива,
Як підняла китаєчку — та й заголосила. (Двічі)

Ой вийшла другая, та й вже не такая,
Як підняла китаечку — та й поцілувала. (Двічі)

Ой як вийшла третя з-під білої хати:
— Було ж тобі, вражий сину, нас трьох не кохати! (Двічі)

Ой у полі жито
Копитами збито,
Під білою березою, березою
Козаченька вбито.
Під білою березою, березою
Козаченька вбито.

Його вбито, вбито,
Затягнуто в жито,
Червоною китайкою, китайкою
Личенько накрито.
Червоною китайкою, китайкою
Личенько накрито.

Прилетіла мила,
Голубонька сива,
Вона сіла, воркутала-воркутала,
Та й заголосила.
Вона сіла, воркутала-воркутала,
Та й заголосила.

Прийшла і другая,
Сестриця рідная,
Як підняла китаєчку, китаєчку
Та й поцілувала.
Як підняла китаєчку, китаєчку
Та й поцілувала.

А третяя, мати,
Плаче біля хати:
«Вже додому мого сина, мого сина
Більше не дождати!»
«Вже додому мого сина, мого сина
Більше не дождати!»

Ой у полі жито
Копитами збито.
Під білою березою
Козаченька вбито.
Під білою березою
Козаченька вбито.

Ой убито, вбито,
Затягнено в жито,
Червоною китайкою
Личенько накрито.
Червоною китайкою
Личенько накрито.

Ой прийшла дівчина,
Котора любила,
Як підняла китайочку
Та й заголосила.
Як підняла китайочку
Та й заголосила.

— Чи ти, милий, впився,
Чи з дороги збився?
Чи за мною, молодою,
Тяжко зажурився?
Чи за мною, молодою,
Тяжко зажурився?

— А я і не впився,
З дороги не збився,
За тобою, молодою,
Тяжко зажурився.
За тобою, молодою,
Тяжко зажурився.

Ой прийшла другая.
Котора кохала,
Як підняла китайочку
Та й плакати стала.
Як підняла китайочку
Та й плакати стала.

Ой вийшла третяя
З рубленої хати,
Як підняла китайочку
Та й стала казати:
Як підняла китайочку
Та й стала казати:

— Було ж тобі, вражий сину,
Нас трьох не кохати.
Тепер будеш, вражий сину,
У землі лежати.
Тепер будеш, вражий сину,
У землі лежати.

Було ж тобі, вражий сину,
Нас трьох не любити.
Тепер будеш, вражий сину,
В сирій землі гнити.
Тепер будеш, вражий сину,
В сирій землі гнити.

Нас трьох не кохати,
А двох не любити.
Оце ж тобі, вражий сину,
На світі не жити.
Оце ж тобі, вражий сину,
На світі не жити.

Оце тобі рибка,
Оце тобі юшка,
Оце тобі, козаченьку.
Пухова подушка.
Оце тобі, козаченьку.
Пухова подушка.

Бо одна любила,
А друга кохала,
А третяя, зрадливая,
Чари готувала.
А третяя, зрадливая,
Чари готувала.

Ой на горі лози,
І в долині лози.
Поб’ють тебе, дівчинонько,
Козацькії сльози.
Поб’ють тебе, дівчинонько,
Козацькії сльози.