— Ой у полі криниченька
Цембром цембрована,
Кажуть люди, дівчинонько,
Що ти мальована.

— Ой хоть же я мальована,
То я не для тебе.
Чом не прийшов, козаченьку,
В суботу до мене?

Вчора була суботонька,
Сьогодні неділя.
Чом на тобі, козаченьку,
Сорочка не біла?

— Ой не біла, ой не біла
Не біла, не біла.
Стара матір не випере,
Сестра не схотіла.

— Як не хоче тобі сестра
Сорочини прати,
Треба тобі, козаченьку,
Милої шукати.

Ой піду я до Дунаю,
Стану на кладочку,
Ой виперу, ой вибілю
Козацьку сорочку.