ОЙ У ПОЛІ МОГИЛА З ВІТРОМ ГОВОРИЛА
Українська народна пісня
Ой у полі могила
З вітром говорила:
«Повій, вітре буйнесенький,
Щоб я не чорніла!
Щоб я не чорніла,
Щоб я не марніла,
Щоб по мені трава росла
Та ще й зеленіла!»
І вітер не віє,
І сонце не гріє,
Тільки в степу при дорозі
Трава зеленіє.
Ой у степу річка,
Через річку кладка...
Не покидай, козаченьку,
Рідненького батька!
Як батька покинеш, —
Сам марно загинеш,
Річенькою бистренькою
За Дунай заплинеш.
Бодай тая річка
Риби не плодила, —
Вона ж мого товариша
Навіки втопила.
