Ой у полі овес рясний,
Там Василько коня пасе.
Пасе, пасе, припасає,
Кінь до нього промовляє:
— Ти, Василю, Василечку.
Візьми мене під уздечку
Та поїдьмо до дівчини.
— В мене коні не ковані,
В мене сани поломані.
Добрий вечір!