Українські народні пісні

ОЙ У ПОЛІ ОЗЕРЕЧКО, ТАМ ПЛАВАЛО ВІДЕРЕЧКО
Українська народна пісня

Ой у полі озеречко,
Там плавало відеречко.
Соснові клепки, дубове денце,
Не цураймось, моє серце.
Соснові клепки, дубове денце,
Не цураймось, моє серце.

— Ой не раз і не два
Стояв я під коморою.
Вийди, дівчино, вийди, рибчино,
Поговоримо з тобою.
Вийди, дівчино, вийди, рибчино,
Поговоримо з тобою.

— Ой рада б я виходити
І з тобою говорити,
Та лежить нелюб на правій ручці
Та й боюся розбудити.
Та лежить нелюб на правій ручці
Та й боюся розбудити.

— Дівчинонько моя люба!
Відхилися від нелюба.
Буду ціляти, буду стріляти,
Щоб забити нелюба.
Буду ціляти, буду стріляти,
Щоб забити нелюба.

— Ой чи влучиш, чи не влучиш,
Тільки жизнь нашу розлучиш.
Ой чи вдариш, чи не вдариш,
Тільки мені віка збавиш.
Ой чи вдариш, чи не вдариш,
Тільки мені віка збавиш.

Ти козаче молодий,
В тебе коник вороний.
Сідлай коня та їдь з двора,
Бо ти не мій, я не твоя.
Сідлай коня та їдь з двора,
Бо ти не мій, я не твоя.

Козак коника сідлає
І з коником розмовляє:
— Біжи, коню, біжи, ворон,
Аж до тихого Дунаю.
— Біжи, коню, біжи, ворон,
Аж до тихого Дунаю.

А там стану, подумаю:
Ой чи мені утопитись,
Ой чи мені з коня вбитись,
Ой чи назад воротитись?
Ой чи мені з коня вбитись,
Ой чи назад воротитись?

А я піду у темний луг,
У темний луг по калину,
Чи не побачу, чи не зустріну
Свою вірную дівчину?
Чи не побачу, чи не зустріну
Свою вірную дівчину?

Моя вірная дівчина
В темнім лузі заблудила,
Тільки слідочок з-під милої ніжок,
Де милая походила.
Тільки слідочок з-під милої ніжок,
Де милая походила.

Ой вирву я листочок
Та й прикрию той слідочок,
Щоб не засипав, щоб не завіяв
Буйний вітер пісочком.
Щоб не засипав, щоб не завіяв
Буйний вітер пісочком.

Українська народна пісня ОЙ У ПОЛІ ОЗЕРЕЧКО, ТАМ ПЛАВАЛО ВІДЕРЕЧКО — ноти
ОЙ У ПОЛІ ОЗЕРЕЧКО, ТАМ ПЛАВАЛО ВІДЕРЕЧКО — ноти — українська народна пісня

Походження та примітки

Ой у полі озеречко. Записано у 1919 р. від Явдохи Зуїхи та Насті Танцюри у с. Зятківцях. Відділ фондів ІМФЕ, ф. 31-2, ф. 31-2, од. зб. 57, арк. 87.

Джерело

Тематичні розділи

  • Нещасливе кохання
  • Лірика кохання
  • Родинно-побутові пісні

ОЙ У ПОЛІ ОЗЕРЕЧКО, ТАМ ПЛАВАЛО ВІДЕРЕЧКО
Українська народна пісня

Ой у полі озеречко,
Там плавало відеречко,
Соснови клепки, дубове денце,
Не цурайся мене, серце.
Соснови клепки, дубове денце,
Не цурайся мене, серце.

Бо як будеш цуратися,
Будут люде сміятися;
Сідай на коня, виїжджай з двора,
Ти не мій, я не твоя.
Сідай на коня, виїжджай з двора,
Ти не мій, я не твоя.

Не раз, не два під вербою
Стояв козак зо журбою;
Вийди, дівчино, вийди, рибчино,
Поговоримо з тобою.
Вийди, дівчино, вийди, рибчино,
Поговоримо з тобою.

Рада би я виходити
І з тобою говорити,
Ой лежит нелюб на правій руці,
Боюся го розбудити.
Ой лежит нелюб на правій руці,
Боюся го розбудити.

Ой дівчино моя люба,
Одвернися від нелюба,
Бо буду стріляти, бо буду влучати
З-під зеленого дуба.
Бо буду стріляти, бо буду влучати
З-під зеленого дуба.

А як стрілиш та й не влучиш,
Тілько з пари нас розлучиш?
Сідай на коня, виїжджай з двора,
Ти не мій, я не твоя.
Сідай на коня, виїжджай з двора,
Ти не мій, я не твоя.

Козак коня та й сідлає,
До коника промовляє:
Біжи, мій коню, біжи, вороний,
До тихого Дунаю.
Біжи, мій коню, біжи, вороний,
До тихого Дунаю.

А я стою та й думаю,
Що тепер робити маю,
Чи з коня биться, чи утопиться?
Чи до милой повернутися?
Чи з коня биться, чи утопиться?
Чи до милой повернутися?

Жито жали, жито жали,
Але снопів не в’язали,
Гей, любилися, гей, кохалися,
Щирой правди не сказали.
Гей, любилися, гей, кохалися,
Щирой правди не сказали.

Українська народна пісня ОЙ У ПОЛІ ОЗЕРЕЧКО, ТАМ ПЛАВАЛО ВІДЕРЕЧКО — ноти
ОЙ У ПОЛІ ОЗЕРЕЧКО, ТАМ ПЛАВАЛО ВІДЕРЕЧКО — ноти — українська народна пісня

Походження та примітки

Співала Ганна Гижа, село Висова

Антологія лемківської пісні /Упорядник М. Байко/. — Львів, Видавнича фірма «Афіша», 2005

ОЙ У ПОЛІ ОЗЕРЕЧКО, ТАМ ПЛАВАЛО ВІДЕРЕЧКО

Обробка О. О. Стадника

1. Ой, у полі озеречко, там плавало відеречко
Соснові клепки, дубове денце, не цурайся, моє серце.

2. А, як будеш цуратися, будуть люди сміятися
Вийди, дівчино, вийди, рибчино, поговоримо з тобою.

3. Я би рада виходити, і з тобою говорити
Лежить нелюб по праву ручку, та й боюся розбудити.

4. Ти, козаче молоденький, в тебе коник вороненький
Сідай на коня, з’їжджай із двора, ти не мій а я не твоя.

5. Козак коника сідлає, та й до нього промовляє
Риссю, мій коню, риссю, вороний, аж до самого Дунаю.

6. Біля самого Дунаю стану, гляну, подумаю
Чи мені втопиться, чи з коня вбиться, чи в Дунаю утопиться.

7. І в Дунаю не втоплюся, і з коника я не вб’юся
Бувай же, дівчино, бувай же здорова, я до тебе не вернуся.

Українська народна пісня ОЙ У ПОЛІ ОЗЕРЕЧКО, ТАМ ПЛАВАЛО ВІДЕРЕЧКО — ноти Українська народна пісня ОЙ У ПОЛІ ОЗЕРЕЧКО, ТАМ ПЛАВАЛО ВІДЕРЕЧКО — ноти Українська народна пісня ОЙ У ПОЛІ ОЗЕРЕЧКО, ТАМ ПЛАВАЛО ВІДЕРЕЧКО — ноти Українська народна пісня ОЙ У ПОЛІ ОЗЕРЕЧКО, ТАМ ПЛАВАЛО ВІДЕРЕЧКО — ноти Українська народна пісня ОЙ У ПОЛІ ОЗЕРЕЧКО, ТАМ ПЛАВАЛО ВІДЕРЕЧКО — ноти Українська народна пісня ОЙ У ПОЛІ ОЗЕРЕЧКО, ТАМ ПЛАВАЛО ВІДЕРЕЧКО — ноти
ОЙ У ПОЛІ ОЗЕРЕЧКО, ТАМ ПЛАВАЛО ВІДЕРЕЧКО — ноти — українська народна пісня

Походження та примітки

Співає Волинський народний хор. Пісенні скарби краю. — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2008. — 480 с.

ОЙ У ПОЛІ ОЗЕРЕЧКО, ТАМ ПЛАВАЛО ВІДЕРЕЧКО
Українська народна пісня

Ой у полі озеречко,
Там плавало відеречко,
Там козаки молодії
Кониченьки напували.
Там козаки молодії
Кониченьки напували.

Кониченьки напували,
Своїх коней годували,
Коні іржуть, води не п’ють,
Вони собі похід чують.
Коні іржуть, води не п’ють,
Вони собі похід чують.

«Коли б же ви, воронії,
А походу не сходили,
Як же ви мою головоньку
А навіки утопили!
Як же ви мою головоньку
А навіки утопили!

Утопили головоньку
У чужую стороньку,
У чужую сторононьку,
Да на чужу чужиноньку!.
У чужую сторононьку,
Да на чужу чужиноньку!».

Злетів півень на ворота
Та й і крикнув «Кукаріку!»
Не сподівайсь мати сина
А з походу вже довіку.
Не сподівайсь мати сина
А з походу вже довіку.

Українська народна пісня ОЙ У ПОЛІ ОЗЕРЕЧКО, ТАМ ПЛАВАЛО ВІДЕРЕЧКО — ноти
ОЙ У ПОЛІ ОЗЕРЕЧКО, ТАМ ПЛАВАЛО ВІДЕРЕЧКО — ноти — українська народна пісня

Походження та примітки

Записано в 1986 році від Білик Марії Тихонівни 1910 року народження, Білик Ївги Романівни 1898 року народження та Сидоренко Уляни Карпівни 1900 року народження у селі Крижчино Чернігівського району. Багато козацьких пісень було утворено на основі ліричних пісень, чи пісень іншого жанру. При цьому бралася їх мелодія і пристосовувались інші слова Так трапилося і з піснею «Ой у полі озеречко», яка у відомомуі звучить так:

«Ой у полі озеречко,
Там плавало відеречко,
Соснові клепки, дубове денце,
Не цурайся, моє серце».

ОЙ У ПОЛІ ОЗЕРЕЧКО, ТАМ ПЛАВАЛО ВІДЕРЕЧКО
Українська народна пісня

Ой у полі озеречко,
Там плавало відеречко,
Там козаки молодії
Кониченьки напували.
Коні іржуть, води не п’ють:
Вони на себе поход чують.
«Коли б же ви, воронії коні, а походу не сходили,
Як ви мою головоньку а навіки утопили!
Утопили головоньку у чужую сторононьку,
У чужую сторононьку, да на чужиноньку!»
Злетів півень на ворота да й сказав: «Кукуріку!»
Не сподівайсь, мати, сина з походу вже довіку!
«Да коли б же я зозуленька, то б я собі крильця мала,
Ой стрепенулася, полинула би а до свого сина Йвана,
То б я свого сина Йвана і у гробі пізнала!
Злетіла б я на могилу да й сказала б я: «Ку-ку!
Ой сину мій, Івашечку, подай білу руку!»
«Ой рад би я, моя мати, обі-дві подати:
Насипано сирої землі да на грудоньки мені,
Склепилися карі очі, ох, і устонька мої!»

Походження та примітки

Сборник украинских песен, издаваемый Михаилом Максимовичем. Часть 1. К., 1849., с. 110-111.