Ой у полі озерце,
Там плавало відерце.
Туди ішло два донці,
Зустріли їх молодці.
— Ой ви, донці, ви, донці,
Накажіте дівоньці:
Хай вона мене не жде,
Хай вона заміж іде.
Як дівчина зачула,
Із улиці рухнула;
Не добігла до воріт,
Ухватилась за живіт.
— Ой матусю, матусю,
Що будемо робити, —
Не хоче друг любити.
— Біжи, доню, до гаю,
Копай зілля розмаю!
Не добігла до гаю,
Найшла зілля розмаю,
Стала зілля варити;
Став друг її любити.