Ой у полі тихий вітер віє,
А там козак пшениченьку сіє. (Двічі)

Ой сіє він, досіває лану,
Аж виходить дівчинонька з гаю. (Двічі)

«Помагай біг, козаче-гультяю,
Виведь мене на дорогу з гаю!» (Двічі)

«Ой коли б ти дороги не знала,
То б ти мене гультяєм не звала. (Двічі)

А сказала б: «Любий соколоньку,
Виведь мене з гаю на стежоньку!» (Двічі)