Українські народні пісні

ОЙ У ПОЛІ ТРИ КРИНИЧЕНЬКИ
Українська народна пісня

Ой у полі три криниченьки,
Любив козак три дівчиноньки —
Чорнявую та білявую,
Третю руду та поганую.

«Що чорнявую з душі люблю,
На біляву залицяюся,
А з рудою-препоганою
Хіба піду розпрощаюся!»

Чи всі тії та сади цвітуть,
Що зарані розвиваються?
Чи всі ж тії та вінчаються,
Що любляться та кохаються?

Половина та садів цвіте,
Половина обсипається.
Одна пара та вінчається,
А другая розлучається.

«Чи я ж тобі та й не казала,
Як стояли під світлицею:
Не їдь, не їдь та у Крим по сіль,
Бо застанеш молодицею!»

«Любив я тебе дівчиною,
Любитиму молодицею,
Довго, довго та й буду ждати,
Покіль станеш удовицею!»

Українська народна пісня ОЙ У ПОЛІ ТРИ КРИНИЧЕНЬКИ — ноти
ОЙ У ПОЛІ ТРИ КРИНИЧЕНЬКИ — ноти — українська народна пісня

ОЙ У ПОЛІ ТРИ КРИНИЧЕНЬКИ
Українська народна пісня

Ой у полі три криниченьки,
Любив козак три дівчиноньки:
Чорнявую та білявую,
Третю руду — препоганую.
Чорнявую та білявую,
Третю руду — препоганую.

«Що чорняву від душі люблю,
На біляву залицяюся,
А з рудою, препоганою,
Піду, мабуть, розпрощаюся!»
А з рудою, препоганою,
Піду, мабуть, розпрощаюся!»

Ой не всі ж тії сади цвітуть,
Що весною розвиваються.
Не всі ж тії та й вінчаються,
Що любляться та кохаються.
Не всі ж тії та й вінчаються,
Що любляться та кохаються.

Половина тих садів цвіте,
Половина обсипається.
Одна пара та й вінчається,
А другая розлучається.
Одна пара та й вінчається,
А другая розлучається.

— Чи я ж тобі не казала,
Як стояли під світлицею: Не їдь, ой не їдь у Крим по сіль,
Бо застанеш молодицею.
Не їдь, ой не їдь у Крим по сіль,
Бо застанеш молодицею.

— Любив тебе я дівчиною,
Любитиму молодицею.
Довго, довго та й буду ждати,
Покіль станеш удовицею.
Довго, довго та й буду ждати,
Покіль станеш удовицею.

Українська народна пісня ОЙ У ПОЛІ ТРИ КРИНИЧЕНЬКИ — ноти
ОЙ У ПОЛІ ТРИ КРИНИЧЕНЬКИ — ноти — українська народна пісня

ОЙ У ПОЛІ ТРИ КРИНИЧЕНЬКИ
Українська народна пісня

Ой у полі три криниченьки,
Любив козак три дівчиноньки:
Чорнявую, білявую,
Третю — руду та поганую.
Чорнявую, білявую,
Третю — руду та поганую.

— Я чорняву від душі люблю,
До білявої залицяюся,
А з рудою, препоганою,
Піду, мабуть, розпрощаюся.
А з рудою, препоганою,
Піду, мабуть, розпрощаюся.

— Чи я тобі та й не казала,
Як стояли під світлицею:
«Не їдь, не їдь та у Крим по сіль,
Бо застанеш — молодицею!»
«Не їдь, не їдь та у Крим по сіль,
Бо застанеш — молодицею!»

— Любив тебе я дівчиною,
Любитиму й молодицею.
А ще буду хоч сім літ ждати,
Поки станеш удовицею.
А ще буду хоч сім літ ждати,
Поки станеш удовицею.

Чи всі тії та сади цвітуть,
Що весною розвиваються,
Чи всі тії, та й вінчаються,
Що любляться та кохаються?
Чи всі тії, та й вінчаються,
Що любляться та кохаються?

Половина тих садів цвіте,
Половина — розвивається.
Одна пара — та вінчається,
А другая — розлучається.
Одна пара — та вінчається,
А другая — розлучається.