Ой у полі, в полі, в полі два дубочки, гей,
Схилилися верхи докупочки.

Схилилися верхи докупочки, гей,
Там сиділо аж два голубочки.

Сиділи, сиділи, знялись, полетіли, гей,
У чистім полі спочивати сіли.

Крилечками круту гору вкрили, гей,
Ніженьками всю травку збродили.

Ніженьками всю травку збродили, гей.
Вони собі речі говорили.

А якії речі? Та все про любови, гей,
Горе тому та нежонатому.

А ще гірше тому, а хто кого любить, гей,
Стисне до серденька та ще й приголубить.

Голубить, голубить, як голуб голубку, гей,
А пригортає, як мати дитину.

А пригортає, як мати дитину, гей.
Сушить, в’ялить молоду дівчину.

А як же я схочу, річку перескочу, гей,
Віддай мене, мати, за кого я схочу.

Чи за того пана, пана-генерала, гей,
Гей, чи за того козака Івана.