Українські народні пісні

ОЙ УМРУ Я, ОЙ УМРУ Я, БУДУ СЯ ДИВИТИ
Українська народна пісня

Ой умру я, ой умру я, буду ся дивити,
Та ци буде мій миленький за мною тужити.

А мій милий зажурився, пішов підголився:
— Коби тіло з хати взяли, я би оженився.

Діти мої дрібненькії, ідіть ви служити,
Умерла вже ваша мамка, та ні з ким вам жити.

— Бо бідо ма, чоловіче, бідо ма, бідо ма,
Та поки я на лавиці, най-но діти дома.

— Бідна моя головонько, яка ж ти зрадлива,
Ой я гадав, що ти вмерла, а ти єще жива.

— Жива, жива, чоловіче, та й ще буду жити,
Ти ся гадав та женити — борше будеш гнити!

Походження та примітки

ОЙ УМРУ Я, ОЙ УМРУ Я, БУДУ СЯ ДИВИТИ. Б.

«Народные песни Галицкой и Угорской Руси, собранные Я. Ф. Головацким», ч. I—III, М., 1878 (ч. III має 1 і 2 відділи), т. II, сторінка 469. Такий же текст без останніх двох рядків запис. 1964 р. в селі Гошова Борщівського району на Тернопільщині від П. І. Ктитор.

Розшифрував Л. Ященко (нові надходження).

Варіанти

  • «Малорусский литературный сборник. Изд. Д. Мордовцев», Саратов, 1859, сторінка 278, ч. 91 (запис. М. Костомаров на Волині)
  • «Буковинські народні пісні. Упорядкування, вступна стаття та примітки Л. Ященка», К., 1963, сторінка 485 (з мелодією).

Джерело

Тематичні розділи

  • Жартівливі пісні
  • Родинно-побутові пісні
  • Нерівне подружжя. Подружня зрада
  • Легковажні жінки і чоловіки