Українські народні пісні

ОЙ УМРУ Я, УМРУ, БУДУ СІ ДИВИТИ
Українська народна пісня

Ой умру я, умру, буду сі дивити,
Ой ци буде милий за мною тужити.

А він зажурився, пішов підголився:
— Коби борше тіло з хати, я би оженився.

Діти тото вчули йа взяли тужити:
— Бідна наша головонька, підемо служити.

Мати ж тото вчула, тяженько зітхнула:
— Не бійтеся, діти мої, то я трошки вснула.

Українська народна пісня ОЙ УМРУ Я, УМРУ, БУДУ СІ ДИВИТИ — ноти
ОЙ УМРУ Я, УМРУ, БУДУ СІ ДИВИТИ — ноти — українська народна пісня

Походження та примітки

ОЙ УМРУ Я, УМРУ, БУДУ СІ ДИВИТИ. А.

Запис. М. Бучинський 1867 р. на Станіславщині.

Відділ фондів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського Академії наук УРСР, фонд 23—3, одиниця зберігання 49, арк. 46.

Мелодію подаємо за збіркою: «Буковинські народні пісні. Упорядкування, вступна стаття та примітки Л. Ященка», К., 1963, сторінка 485.

Варіанти

  • «Малорусский литературный сборник. Изд. Д. Мордовцев», Саратов, 1859, сторінка 278, ч. 91 (запис. М. Костомаров на Волині)
  • «Буковинські народні пісні. Упорядкування, вступна стаття та примітки Л. Ященка», К., 1963, сторінка 485 (з мелодією).

Джерело

Тематичні розділи

  • Жартівливі пісні
  • Родинно-побутові пісні
  • Нерівне подружжя. Подружня зрада
  • Легковажні жінки і чоловіки