Українські народні пісні

ОЙ ХВАЛИЛАСЯ БІЛА БЕРЕЗА
Українська народна пісня

Ой хвалилася біла береза
Своїми вітками перед дубками.
Ой обізвався зелений дубок:
— Ой не хвалися, біла береза,
Своїми вітками перед дубками.
Не сама ж ти вітку кохала.
Кохали вітку буйнії вітри,
Білили кору дрібнії дощі.
Ой хвалилася ґречная панна
Своїми косами перед молодцями.
Ой обізвався ґречний молодець:
— Ой не хвалися, ґречная панно,
Своїми косами перед молодцями,
Не сама ж ти косу кохала,
Кохала косу ненька старенька!

Походження та примітки

ОЙ ХВАЛИЛАСЯ БІЛА БЕРЕЗА.

Запис: Д. Щербаківський у селі Косенівка, Уманщина.

Колядки і щедрівки, зібрав Володимир Гнатюк, т. І (Колядки господарю і господині) — «Етнографічний збірник», т. XXXV, Львів, 1914; т. II (Колядки парубкові, дівчині, жартівливі, пародії та ін. ) — «Етнографічний збірник», т. XXXVI, Львів, 1914, стор. 135, А.

Джерело

  • Колядки та щедрівки. Зимова обрядова поезія трудового року. Київ. Наукова думка. 1965. Упорядники О. І. Дей (тексти), А. І. Гуменюк (мелодії). Відповідальний редактор М. Т. Рильський. 804 с.

Тематичні розділи

  • Дівчина пишається своєю косою-красою
  • Колядки та щедрівки дівчині
  • Календарно-обрядові пісні