Ой хмарно, хмарно,
Ще й хмарніше буде,
Судять, говорять
Та за мене люде.
Судять, говорять
Та за мене люде.

Ой нехай судять
Та нехай говорять:
Моєї натури
Не перестановлять.
Моєї натури
Не перестановлять.

Бо в мене натура,
Як у того тура,
Бо в мене серденько
Завжди веселеньке.
Бо в мене серденько
Завжди веселеньке.

Ой як хто хоче
Розкоші зажити,
То нехай іде
До двору служити.
То нехай іде
До двору служити.

А у тому дворі
Так, як у неволі;
Вийду за браму —
Наплачусь доволі.
Вийду за браму —
Наплачусь доволі.

«Ой не плач, дівчино,
Не плач, не печалься:
Ти ж не шлюбляна,
Я ще не вінчався.
Ти ж не шлюбляна,
Я ще не вінчався.

Ой не плач, дівчино,
Не плач, не журися:
Ти заміж не йшла,
Я ще не женився.
Ти заміж не йшла,
Я ще не женився».