Ой ходила та Наталка по двору
Та просила в свої неньки шафрану.
— Шафрану, моя ненько, шафрану,
Не дай мене покривати так рано.
Гимберу, моя мати, гимберу,
Не дай мене покривати звечеру.

Нехай моя кісонька помає,
Нехай моя челядина гуляє.
Бо як мою росу-косу покриють,
Тоді мою челядину розженуть.