Ой ходили та блудили та коляднички

Приспів:

Виноградь красно-зеленая!

Та шукали та питали у пана двора.
А де того пана двір,
Що високий частокіл,
Кришталеві ворітечка одчиняються?
— Оце ж того пана двір,
Пана дома немає,
Десь суди суде, ради раде.
Він за суд бере та по сто рублів,
А за ради бере та по тисячі.
Передав жені золоту тканку,
А своїй дочці золотий перстень,
А свому сину вороного коня.
А жена в тканці та погаркує,
А дочка в перстені та похвастує,
А Петречко на конику викрашається,
Його батенько утішається:
— Ой ти, синку мій та чадо моє,
Та піди в Москву, послужи царю.
А чим тебе цар та пожалує:
Чи рублем, чи полтиною,
Чи золотою ружиною,
А чи вірною дружиною?
— Не хочу ні рубля, ні полтини я,
Ні золотої ружини, а хочу я вірної дружини.