Ой ходить Іван понад лиман, (Двічі)
А за ним, за ним вельможний пан.

— Ой що ти, Іване, тут робиш, (Двічі)
Ой чи ти тут рибу ловиш?

Ой чи ти тут рибу ловиш, (Двічі)
Чи ти людей перевозиш?

— Ой гіркі мої перевози — (Двічі)
Да й обілляли дрібні сльози.

Я і риби тут не ловлю (Двічі)
І людей я не перевозю.

І людей я не перевозю, (Двічі)
Тільки лляю дрібні сльози.

Ой мав я жінку Голяночку (Двічі)
Та й пустив її в Дунай-річку.

А я не дивую та на теє, (Двічі)
Та лишила діток троє.

А четвертеє в повиточку (Двічі)
Сушить, в’ялить головочку.

Тяжкі мої заробітки, (Двічі)
Та лишились дрібні дітки.

Ой виглянь, виглянь, Голяночко, (Двічі)
Плаче твоє дитяточко.

— Нехай плаче, в розбій б’ється, (Двічі)
Воно мене не діждеться.

Нехай плаче й розпів’ється, (Двічі)
Воно мене не діждеться.

Ой ви, щуки, їжте руки, (Двічі)
А ви, соми, їжте ноги.

А ви, раки, розсуждайте, (Двічі)
Мого личка не марайте.

Моє личко обмиється, (Двічі)
Прийде милий, подивиться.